Знову торкнулося нашого краю своїм чорним крилом невимовне горе. Ще одне молоде життя забрала війна на сході. Тлумачанин Віталій Козак не дожив до свого тридцять четвертого дня народження усього тиждень, а так хотів повернутися додому…
Віталій Михайлович Козак народився 29 червня 1981 року у м. Тлумач, навчався у Тлумацькій ЗОШ І-ІІІ ст., Івано-Франківському інтернаті № 1. Закінчив Міжнародний науково-технічний університет у м. Києві та здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство». Працював в районному відділі УМВС України в області, звідки звільнився у 2009 році. Останнє місце роботи Віталія – територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) району.
Він розумів, що ніхто, крім нас, українців, не зможе захистити Україну від зазіхання північного сусіда. Саме тому у лютому цього року пішов на фронт добровольцем. Щоб захищати незалежність держави, її право обирати самостійно свій шлях.
Віталій був патріотом Батьківщини, який вірив у свій народ і країну. У найважчі дні Революції Гідності, ризикуючи життям, він мужньо відстоював сподівання людей на краще майбутнє. Та не вберігся від чужої кулі в зоні АТО…
Осиротіли батьки Віталія – Михайло Іванович та Орися Михайлівна, залишився без батька син Олександр. Старший розвідник-радіотелеграфіст розвідувального взводу першого механізованого батальйону, сержант Козак Віталій Михайлович, вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність, загинув 21 червня 2015 року в районі населених пунктів Авдіївка та Опитне Донецької області.
Схиляємо голови перед подвигом Віталія заради майбутнього України. Ми пам’ятаємо, яку ціну заплатив він за мир, спокій та єдність нашої землі. Вічна пам’ять тобі, Герою!