6 січня - Святий вечір

Одне з найбільш важливих родинних свят, один із найбільш магічних днів, коли кожна сім’я і словом і ділом створювала у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру.

Важливою була завчасна й серйозна підготовка до різдвяно – новорічних обрядів. У підготовці були задіяні усі- і малі, і старі. До свят завершували всю важливу роботу по господарству. Обов’язково намагалися справити  новий одяг для всіх членів родини та купити новий посуд.

Ще вдосвіта господині беруться  готувати дванадцять свят- вечірніх страв та прибирають хату, щоб на Різдво було чисто.  В той час господар іде напувати худобу, відкидає сніг від хати, розчищує стежку і уважно оглядає усе господарство. Ніщо не може бути в цей вечір поза домом – позичене чи десь забуте. Всі члени родини теж повинні бути вдома.

На Святвечір не снідали і обходились без обіду. Коли вечоріло, господар вносив «дідуха» і ставив його на покуті під образами .Потім господар і господиня з новоспеченим «святочним» хлібом, медом  та маком обходили двір, комори.

Коли на небі засяяла вечірня зоря, починався Святий Вечір на стіл накривають вечерю з 12 пісних  страв.

Свята Вечеря – це спільна вечеря всього народу. У пам’ять про своїх мертвих родичів люди ставили для них кутю та узвар на вікнах, залишали немитими ложки та миски після вечері.

Обов’язково на святковому  столі мають бути: свічка, горіння якої – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла, сіль, без якої не можна відчути повноти смаку страви, як і людина не може творити справжнього добра, не перебуваючи в гармонії з Богом,  часник, який кладуть на чотири кути столу під скатертину, щоб відігнати від родини і хати злих духів.

Якщо на цей час трапиться стороння людина, її теж запрошую до столу. Гість на Святій Вечері, за віруванням наших предків, приносив щастя в дім.

7 січня - Різдво Христове

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Отже, 7 січня - це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.

Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з'явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті.

На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.

Пославши свого Сина на землю, Бог-отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми. День народження Ісуса Христа — найбільш широко шанований день народження у світі. Люди різних соціальних верств, матеріального становища, переконань і поглядів не минають це свято своєю увагою.