Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і  життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Одна з найстрашніших таких сторінок - Голодомор , який призвів до небачених безневинних  жертв.

Кожного року в Україні  у четверту суботу листопада проходить національна Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті».

Долучившись до цієї акції Публічна бібліотека Тлумацької міської ради  також презентує експозицію виставки-пам'ять «Схиліться, свічку запаліть!».

Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій. Найкращою пам'ят тю є книги - як данина жертвам Голодомору.

Унікальні видання, які представлені на виставці, виствітлюють причини і механізм організованого комуністичним режимом геноциду як спроби упокорення українського народу. У книгах опрелюднено архівні документи: спогади  і свідчення очевидців тієї страшної трагедії, подано хронологію подій і перелік населених пунктів, що постраждали  від Голодомору.

Художні твори також присвячені трагедії селян та всього українського народу, адже українські поети і прозаїки стали першими літописцями Голодомору, намагаючись осмислити катастрофу у слові.

Велика кількість коротких оповідань про голодні часи розсипана в книгах багатьох авторів, які не визначали собі тему Голодомору головною, але оминути її не змогли.

Сучасні письменники намагаються не тільки відобразити жахіття тих літ, а й відшукати ключі до нових питань. Ці питання про страх і совість, любов і ненависть, відчай і сподівання, пам'ять і безпам'ятство – про все, що вміщує людська душа.

Такі твори треба читати. Їх неможливо переповісти. Енергетика болю, що міститься в них, є тими цілющими ліками, які зцілюють душі від байдужості, безпам'ятства і забуття. Цілющими ліками слів.

Хай палає свіча...хай палає,

Поєднає нас вона в цей час.

Хай сьогодні спогади лунають.

Пам'ять чиста, світла і велична

Хай єднає нас!