Знання рідного краю, його історії і культури духовно збагачує людину, виховує повагу до традицій народу.

В Україні віночки мають сонячну символіку. Дівчина у вінку асоціювалася із сонцем, що сходить. Також це символ слави, перемоги, святості, щастя, успіху, могутності, миру, сонця, молодості.

За традицією, в ночі або вранці з 6 на 7 липня дівчата для вінка збирали цілющі трави, які мали особливу магічну силу. У повному українському вінку має бути 12 квіток: деревій, безсмертник, любисток, волошка, ромашка, цвіт вишні і яблуні, ружа, мальва, півонія, хрещатий барвінок. Із зібраних трав, потайки від парубків, протягом дня дівчата плели вінки. Плетучи  співали: — заплету віночок, заплету шовковий на щастя, на долю, на милого вроду!

На заключному етапі обряду вінок найчастіше знищували: спалювали в багатті, кидали у воду, в колодязь, закидали на дерево.  Частина вінків зберігалася, яку використовували потім для лікування, відносили в городи проти шкідників. У східних і західних слов'ян ворожили по вінкам: їх кидали в річку і по руху у воді намагалися дізнатися долю; залишали вінки на добу у дворі, примічаючи, чий вінок зів'яне; підкладали на ніч під подушку, щоб побачити віщий сон; закидали вінки на дерева: якщо вінок зачепився з першого кидка, то це обіцяло швидке заміжжя.

Напередодні свята  бібліотекар бібліотеки – філії с. Надорожна (М.Грам) з активними  користувачами   провела  незвичайну творчу майстерність по виготовленню віночків. Молодим людям було цікаво і результат затраченого часу та майстерності рук учасників заквітував на їхніх голівках.

Свято Івана Купала – найпоетичніший витвір душі українського народу. І допоки ми будемо пам’ятати наші звичаї, допоки й буде жити наша культура, наша історія, наш народ.