 Подорож по довідкових виданнях ( довідники, словники, енциклопедії). Мета- дати учням відомості про довідкову літературу, розкрити значення в житті людини, навчити користуватися словниками, довідниками, енциклопедіями. Бібліотекар.
Прочитаємо уважно епіграф до нашого уроку:
Не бійтесь заглядати у словник,
Це пишний яр, а не сумне провалля,
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінчека й Даля...
М.Рильський
Вдумаємось у ці слова. Яку думку хотів висловити М. Рильський цими словами. Що це за «пишний яр» і що таке» сумне провалля. Видатний український поет дуже високо цінував книгу, а зокрема словники. А хто може пригадати вірш чи загадку або ж прислів'я про книгу?
Сьогодні ми ознайомимось з довідковою літературою, а це словники, довідники, енциклопедії. З'ясуємо їх значення, чи потрібні вони нам узагалі, навчимося ними користуватися. Із довідковою літературою ви вже частково ознайомлені, виконували домашні завдання, користувались словниками.
Довідкова література - це видання, які допомагають нам про щось дізнатися, уточнити, розтлумачити якесь поняття, перекласти слово, з однієї мови на іншу. Словники бувають різні: тлумачні, орфографічні, іншомовних слів, спеціальні (географічні, технічні, фізичні, тощо).
Широких відомостей словники не дають, вони лише допомагають в опануванні чогось або слугують для загального розвитку. Слід пам'ятати, що основна структура всіх словників однакова: слова розташовані в алфавітному порядку, тож, щоб відшукати потрібне слово, знаходять сторінку з літерою, із якої починається розшукуване слово, а за літерою вже знаходять саме слово, читаючи відповідне пояснення. Усі словники мають супровідні розділи, які допомагають нам у роботі з ними.
Коли нам потрібні докладні й водночас стислі відомості, то словника вже не достатньо. Звертаємось в такому разі до довідника. Довідники бувають із різних галузей знань. Потрібний матеріал у довіднику знаходять за змістом, за алфавітом.
Найбільшим за обсягом інформації є довідкове видання - енциклопедія. Це систематизоване зведення знань. Перші книги такого характеру з’явились у Стародавньому Китаї ще в XII —X ст. н. е. У ХІV ст. центром енциклопедичної літератури став Єгипет. У ХVIII ст. в Європі з’явилася "Енциклопедія” Дені Дідро. Цей відомий письменник, філософ і просвітитель залучив до створення своєї "Енциклопедії” багатьох прогресивних письменників і вчених Франції.
У 1825 році в Росії московський видавець Селіванський, близький за своїми поглядами до декабристів, видав «Енциклопедію»,яка складалась із 45 томів. У 1890 році в Петербурзі вийшов «Енциклопедичний словник» Блокгауза і Ефрона, який налічував 60 томів. У словнику було зібрано статті з усіх галузей знань світу.
Нині виходять із друку сотні назв літератури енциклопедичного характеру. Енциклопедії містять відомості з різних галузей знань – універсальні: Велика радянська енциклопедія, Географічна енциклопедія тощо. У біографічних енциклопедичних словниках після прізвищ, імен та по батькові відомої людини стоять дати народження і смерті. Крім того, у деяких енциклопедіях є карти, таблиці, схеми, діаграми.
|
Меню сайту
