Вітаю Вас, Читач · RSS

Меню сайту


Революція Гідності


Пошук


Форма входу


Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


Інтернет-ресурси Тлумаччини
Тлумацька РДА
Тлумацька районна рада
Тлумацьке ОТГ


Погода у Тлумачі


Наша адреса

м. Тлумач, Івано-Франківська обл. вул. Грушевського, 2
тел. (03479)2-21-32 e-mail: tlumcbs@ukr.net


Соціальні мережі

Ми у Facebook


Відвідування

Відвідуваність користувачів
за весь час



Відвідуваність за 2017 рік
від 02.11
(переглядів)



14.07.2025, 20:03
Головна » 2021 » Січень » 17 » Голодна кутя або другий Святвечір
12:27
Голодна кутя або другий Святвечір

18 січня увесь цей день віруючі люди нічого не їдять-постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Всі страви мають бути пісними, а саму вечерю починають з освяченої води. Після того вже їдять кутю (голодну, тобто без молока чи вершків, мають бути лише обов'язкові складники-зерно, мед, горіхи, мак, родзинки) і запивають узваром. Страв у цей вечір готують менше, ніж 12. Їх має бути непарна кількість. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху-хлібину, щоб хліб родився. Родина виносила з дому «дідуха»  й спалювала його десь у саду чи на городі, адже попіл вважали корисним для майбутнього урожаю. Ця традиція-своєрідний ритуал прощання з зимою та закликання весни, адже проминула вже добра половина холодної пори.

      В переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів. Коли воду приносять у дім-господар освячує кожного присутнього в оселі, за тим саму оселю, а потім  і худобу, щоб та теж була здоровою. Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі «вечірня вода» - вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.

     На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.

За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест (Йордан) і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

Наприкінці ХХ на початку ХХІ ст. в Україні поширилася традиція купання в ополонці на Водохреща. У кризі вирубують ополонки для купання. Прийнято, що священник має прочитати молитву і освятити місце купання. Віряни заходять в ополонку, тричі занурюються у воду, читають молитву і виходять. Здавна вірили, що хворі зможуть одужати від води під час купання. Наші предки вважали, що вода у Водохресну ніч набирає цілющу силу. До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися". Загалом до Водохреща, протягом всіх свят, жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки. Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними.

20 січня святкуємо Собор Предтечі та Хрестителя Господнього св. Івана Хрестителя, або в народі Івана Хрестителя, Івана Бражника.

Святий Іван, за церковними переказами, був посланий Богом, щоб допомогти людям підготуватися до з'явлення Ісуса Христа. Іван Хреститель своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад святого життя. За відважне проповідування Іванові відрубали голову. Частина його святих мощей похована у Севастії.    

Друга назва цього свята- Посвятки. Цього дня хазяїн дому встає рано-вранці й пригощає свійських тварин тим хлібом-сіллю, що лежав під образами ще від «багатої куті». За народними уявленнями, ці різдвяні дари зроблять худобу плідною.

З цього дня починається період сватань та весіль, коли можна вже було вживати скороми­ну і випивати, звідки й вислів «празник-Іван-бражник» і відповідно народна назва свята-Івана Бражника.  Кажуть: «Іван Предтеча бере свята на плечі», оскільки завершується цикл різдвяних свят.

Починається М’ясоїд, або М’ясниці, і період жіночих вечорниць із роботою. Від Різдва до «Івана»  жінки ховали свої починки – «щоб лихий ниток не плутав». А вже від цього дня для жінок уже час братися до роботи. Правда, на «Івана» вони лише діставали свої кужелі, оглядали їх, але працювати ще не сідали.

В головні зимові свята - Різдво, Новий рік, Водохреща - жінкам і дівчатам не можна ходити по воду, бо це гріх- це роблять за них чоловіки й парубки.

Переглядів: 234 | Додав: Тлумацька_ЦБС | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]