Багато хто дивується: як дерев’яні церкви України зберігаються протягом багатьох століть? Усе завдяки спеціальній обробці деревини. Якщо у давнину визрівала думка спорудити храм, то доводилося чекати роками. Все тому, що попередньо деревину вимочували у соляному розчині кілька десятиліть! Це і робило майбутню споруду стійкою до опадів і навіть вогню. Тож завдяки цій технології та умілим рукам українських майстрів ми і зараз маємо можливість милуватися зразками сакрального мистецтва, які стали надбанням.

В селі Остриня дерев'яна церква вперше згадана в документах ще в середині XV ст. В середині XVIII ст. в цьому селі згадана стара дерев'яна церква. Тоді ж замість неї збудували наступну церкву, також з дерева. Збережена сьогодні дерев'яна церква гуцульського типу збудована у 1884 році.

Була парафіяльною. Перед 1992 роком стіни надопасання церкви оббиті бляхою - з того часу зовнішній вигляд церкви суттєво не змінився. Церкву не внесли до переліку пам'яток архітектури. Сьогодні ця святиня в користуванні громади УГКЦ.

Стоїть в південній частині села, на цвинтарі, біля дороги. Церква утворює хрест в плані, має один верх, опирається на фундамент з кам'яних блоків.

При північній стіні вівтаря існує прибудована ризниця. Стіни під опасанням зберегли з відкритих нефарбованих брусів зрубу. З північного заходу від церкви стоїть дерев'яна двоярусна дзвіниця.