Леся Українка…Це ніжне й дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця.  Леся належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури.
    З 21 лютого 2016 року У Тлумацькій центральній бібліотеці стартувала розгорнута книжково-ілюстративна виставка «Вона обрала собі горде ім’я - Українка», присвячена 145-річниці  від  дня народження геніальної української поетеси.  На полицях виставки, на сторінках книжок - образи людей з красивим і щедрим серцем та героїчною і печальною долею, окрилених героїв, в яких пломеніє вогонь, дарований людині Прометеєм. Максим Рильський у своєму «Слові про Лесю Українку» назвав її нащадком Прометея.
    Спадщина Лесі Українки - це багатюще джерело краси і творчого духу народу, з якого черпати усім живущим і прийдешнім поколінням, брати наснагу для життя і праці.  Вшановуючи пам’ять Лесі Українки, учнівська молодь та учасники поетичної елегії  «Я маю в серці те, що не вмирає…»  торкнулися  серця  її  спадщини,  пройнялися  духом  її  творчості, неоціненними  духовними  скарбами,  вірою,  надією,  любов’ю  і  крицевою мужністю.
    Відвідувачі заходу мали змогу переконатися:  Леся Українка довела світові, що ми, українці, маємо глибоку історію, і гідні поваги не лише тому, що живемо у самому центрі Європи; що ми європейці не лише географічно, що ми той народ, який подарував цивілізації Ця унікальна жінка залишила по собі пам'ять нащадкам, а ще – своє слово любові. Любові до людей, життя і України.