Ці слова належать поету-лірику від Бога Андрієві Малишку. Його голос, то ніжний і схвильований, то гнівний, сповнений пристрасті і талантів, яких дала українська поезія світові у ХХ столітті, його постать вирізняється пісенністю своєї лірики, кожен її рядок бринить на мелодію української народної пісні, У Публічній бібліотеці Тлумацького ОТГ пройшли літературні читання «Цвітуть осінні тихі небеса» присвячені 105-й річниці від дня народження Андрія Малишка - відомого українського поета-лірика, перекладача, публіциста, автора перлин української пісенної культури.
   На заході лунали найкращі Малишкові поезії. Хвилини музичної насолоди присутнім подарували пісні «Вчителька», «Пісня про рушник», «Київський вальс». Бібліотекарі презентували книжкову виставку «О, світ поезії, любов моя й тривога», на якій представлено художній світ створений А. Малишком, а це великий і щедрий дар рідній Україні, своєму народу. Протягом життя поет видав близько сорока збірок, а у літературу ввійшов як поет-пісняр, тому що пісні на його вірші стали народними. У творчому доробку поета понад сто пісень. Найвідоміші з них: “Пісня про рушник”, “Стежина”, “Вчителько моя”, “Київський вальс”. Музику на слова Андрія Малишка писали композитори Пилип Козицький, Левко Ревуцький, Михайло Вериківський, Григорій Майборода та Олександр Білаш, але найбільше поет співпрацював з Платоном Майбородою.
   Андрій Малишко залишив не лише пісенну й поетичну спадщину, він також є автором багатьох публіцистичних та літературно-критичних творів. Досить плідною була і його перекладацька діяльність.